Методика ознайомлення з природою

Методика ознайомлення з природою

Ознайомлення дітей з природою — одно із головних засобів їх розвитку. В процесі його розширюється орієнтація дітей в навколишньому середовищі, формуються пізнавальні здібності, виховується відповідне відношення до природи. Ознайомлення дітей з природою пропонує дати їм відповідний об’єм знань про предмети, явища неживої і живої природи, виховання інтересу і любові до неї.

Ознайомлення дітей дошкільного віку зі світом природи є найважливішим засобом формування гармонійної, всебічно розвиненої особистості, що володіє знаннями й навичками екологічно доцільної поведінки в природі.

Педагогічний навчально — виховний процес повинен бути спрямований на формування таких психологічних властивостей особистості, як потреба в спілкуванні з природою, інтерес до пізнання її законів, мотиви поведінки і діяльності по охороні природи, переконання — в соціальній обумовленості відношення людини до природи, в необхідності управління природними явищами.

 Методика проведення(природніх) дидактичних ігор

 Для того, щоб дидактична гра досягла мети, необхідно правильно підібрати її відповідно до віку дітей. Ігрові завдання в іграх мають різний рівень складності. 

Ігрові завдання в іграх для молодших дошкільників спрямовані на знаходження предмета за словом, за подібністю, виділення окремих ознак тварин, рослин, пізнання предметів за допомогою одного з органів чуттів на дотик, смак). 

У старшому дошкільному віці ігрові завдання більш складні: описувати об'єкти природи і знаходити їх за описом, складати ціле з частин, класифікувати, встановлювати причинні зв'язки. 

Відповідно до цього в молодшій групі проводяться такі ігри: «Відгадай, яка квітка», «Відгадай на смак», «Чия хатка». 

У середній групі — «Магазин», «Знайди пару» та ін., у старшій групі — «Відгадай, яка це квітка», «Відгадай, де росте», «Коли це буває», «Що я не так сказала», «Плутанина», «Вершки і корінці» тощо. 

Успіх у проведенні дидактичної гри, інтерес до неї будуть тільки тоді, коли вихователь проведе відповідну роботу по ознайомленню дітей з тими чи іншими об'єктами природи, а закріплення уявлень, підведення дітей до об'єднання спільних ознак буде здійснюватися за допомогою дидактичної гри. Не можна уявити проведення дидактичної гри з дітьми, у яких не буде відповідних знань. При всій майстерності вихователя гри не буде. Обов'язковою умовою гри є те, щоб усе в ній виконувалося охоче, з захопленням, щоб діти діставали від неї велике задоволення, а не сприймали як суху навчальну вправу. 

Методика проведення дидактичних ігор у різних вікових групах має ряд спільних і відмінних моментів. 

У молодшій групі 

1.Починається гра з сюрпризного моменту з метою зосередження уваги дітей. Наприклад, лялька Таня принесла дітям торбинку. Що ж у ній?

 2. Розглядання і коротка бесіда про предмети, з якими діти будуть грати. Це зумовлено потребою пригадати назви, властивості, оскільки гра вимагає відповідних знань. 

3. Пояснення правил у ході гри. 

4. Хід гри. 

5. Позитивна оцінка всіх дітей. 

У середній групі 

1. Сюрпризний момент можна використовувати лише у першому півріччі, оскільки у дітей вже сформувався інтерес до гри. 

2. Розглядання предметів і коротка бесіда про них. 

3. Пояснення правил гри. 

4. Закріплення правил (якщо діти добре засвоюють правила після пояснення вихователя, в закріпленні може не бути потреби). 

5. Хід гри. 

6. Диференційована оцінка дітей. 

У старшій групі 

1. Коротка бесіда про об'єкти природи. 

2. Пояснення правил, закріплення.

 3. Хід гри у першому варіанті.

 4. Пояснення другого варіанта гри, закріплення.

 5. Хід гри у другому варіанті. 

6. Підсумок гри — оцінка вихователем діяльності дітей у грі. 

7.Участь дітей в аналізі і оцінці дій товаришів у грі. 

Другий варіант гри проводиться з обов'язковим ускладненням завдання, щоб подолання труднощів приносило дітям задоволення. Наприклад, при проведенні дидактичної гри «Відгадай за описом» у першому варіанті діти лише описують зовнішні ознаки рослин. У другому варіанті треба не тільки описати рослину, але й розповісти, чим вона важлива для людини, як використовується. 

Проведення кожної гри повинно викликати у дітей інтерес та позитивне емоційне ставлення до неї. 

Наводимо конспект дидактичної гри. 

Гра «Відгадай за описом». 

Мета:Закріпити знання про кімнатні рослини, їх зовнішні ознаки, вимоги до умов життя. Розвивати зв'язну мову дітей, виховувати інтерес до рослин. 

Обладання :Кімнатні рослини. 

Хід гри: Вихователь пропонує дітям роздивитися, які гарні кімнатні рослини в кутку природи, пригадати їх назви, розповісти, які рослини люблять більше світла, які менше, які більше полюбляють вологу, які менше. «Давайте зараз пограємося з ними. Хто-небудь з дітей вийде за двері, а ми тим часом домовимося, яку загадати йому рослину, і, коли він ввійде, розкажемо йому, які у неї листки, стебло, квітки, але називати не будемо. Хто відгадає, той вибере свого товариша, який відгадуватиме далі. Перший раз описувати рослину буду я. Виходь, Толику, за двері, а ми домовимося з дітьми, яку рослину будемо загадувати».

 Вихователь домовляється з дітьми і, коли дитина, що відгадує, заходить у кімнату, починає розповідати: «У цієї рослини листки круглі з вирізаними краями, пахучі, стебло кругле, міцне, цвіте червоними квітками, що зібрані у зонтик». Дитина відгадує, що це пеларгонія. Далі діти описують рослини самі. Гра продовжується, поки не буде описано 5—6 рослин, після чого вихователь пропонує другий варіант гри. Слід не тільки описати рослину, але й сказати, що вона більше любить: стояти ближче до світла, чи далі, багато вологи чи ні. «Ось послухайте,— каже вихователь,— як я розповім. Це дуже гарна рослина з опушеними листками, які ростуть просто з землі. Цвіте майже весь час рожевими або синіми квітками. Любить, щоб земля була волога, а яскравого сонечка не любить». Діти відгадують, що це сенполія, або узумбарська фіалка. 

Коли інтерес до гри згасає, вихователь відзначає, хто з дітей був найуважнішим, швидко відгадував. Пропонує дітям визначити, у кого розповідь про рослину була найкращою. 

Рухливі ігри в ознайомленні з природою розглядаються як засіб закріплення уявлень дітей про повадки, голоси, способи пересування тварин. Багато рухливих ігор, як про це свідчать їх назви «Кіт і миші», «Пташки і кіт», «Квочка з курчатами», «Совушка — сова», «У ведмедя у бору», «Зайці та вовк», «Гуси-гуси», «Хитра лисиця», «Ведмідь і бджоли» та інші, вимагають наявності відповідних уявлень у дітей про спосіб життя, пристосування (до без- шумного пересування у сови, кота), характер рухів, голосів тощо. Важливо сформувати їх під час спостережень, перегляду телепередач, кінофільмів, домагатися, щоб під час ігор діти правильно їх передавали у рухах, голосах.

Ознайомлення дітей з різними порами року

Осінь

Перша молодша група

Діти у відповідності з програмою знайомляться з деякими характерними осінніми явищами неживої природи, змінами погоди ( світить сонце, йде дощ, дме вітер) із змінами в рослинному світі ( квіти, листя різного кольору, трава), в тваринному світі ( комахи, птахи). 

Друга молодша группа

Зміст програми:Спостереження на прогулянках і із вікна за природою (сонечко, дощ, вітер). Ігри із султанчиками. Розглядання листя, квітів. Дидактичні ігри з овочами, фруктами, осіннім листям, квітами. Спостереження за збором овочів на городі, посильна участь в цьому дітей. 

Середня група

 Зміст програми:Праця на заняттях і в повсякденному житті. Спостереження за погодою, за вітром ( гойдає дерева, зриває листя). Встановлення зв’язків між станом погоди і одягом людей, іграми дітей. Спостереження за деревами ( різнокольорове листя, його опадання), за птахами на ділянці і під час прогулянок. Спостереження краси осінньої природи. Огляд квітників , грядок. Участь в зборі овочів, фруктів. 

Старша група 

Зміст програми:Розширення уявлень дітей про характерні осінні явища в природі і в с/ г праці. Повсякденні спостереження за станом погоди. Спостереження на ділянці і під час екскурсій за змінами в розвитку рослин, красою золотої осені, за осінніми явищами в житті тварин ( птахів, комах). Встановлення взаємозв’язків між станом погоди і змінами в рослинному і тваринному світі. Формування поняття осінь. Екскурсії на сільськогосподарські об’єкти ( сад, поле, город). 5 Участь дітей в зборі овочів, фруктів насіння. Зразки квітів, складання букетів. Участь дітей в пересадці рослин з квітника в куточок природи. Поповнення і закріплення уявлень дітей про осінь під час бесід, розповідей, читання, оповідань, віршів, дидактичних ігор, перегляду діафільмів. Малювання, аплікація, ліпка по темі осені. 

Зима 

Перша молодша група 

Зміст програми:Спостерігати за такими явищами природи як сніг, називати їх. Сніг білий, пухнастий, холодний. Він ліпиться. В кімнаті він тане, перетворюється на воду. Спостерігати за хмарами, називати їх. Хмари бувають великі та маленькі. Спостерігати за вітром. Називати це явище - “йде дощ”, під час ігор із султанчиками, вертушками. Продовжувати вчити дітей розрізняти дерево – кущ. Спостерігати за птахами: горобцями, воронами. 

Друга молодша група 

Зміст програми:Спостереження за снігопадом на прогулянках, з вікна. Ознайомлення з властивостями снігу ( білий, холодний, красиво блищить на сонці), лід ( холодний, слизький) під час прогулянок. Спостереження за погодою (холодно, мороз). Зв’язок між погодою і одягом дітей. Підведення дітей до розуміння пори року “зима”. Спостереження за птахами на ділянці ( горобці, ворони, голуби). Наслідування рухів птахів, тварин в рухливих іграх. Спостереження за птахами в клітці. Висаджування цибулі на зелень. 

Середня група 

Зміст програми:Повсякденні спостереження дітей за станом погоди. Розширення та поповнення уявлень дітей про зимові явища. Формування поняття “зима”. Підведення дітей до розуміння зв’язків між порою року і видами ігор, розваг з працею людей взимку. Уточнення уявлень дітей про властивості снігу та льоду( сніг м’який, лід твердий, прозорий, в теплі сніг і лід тане, вода на морозі замерзає – перетворюється в лід). Ігри дітей із снігом, льодом. Стан тваринного і рослинного світу. Спостереження за птахами, розпізнавання зимуючих птахів за розміром, забарвленням пір’я, голосами; підгодівля птахів. Розглядання дерев ( на деревах немає листя, на сосні, ялині – голки) Вирощування в куточку природи вівса, ялина для підгодівлі птахів. Бесіди за картинами, розглядання картин, вивчення віршів, народних прикмет, прислів’їв, малювання та ліпка по темі зими). 

Старша група 

Зміст програми:Розширення та поповнення знань дітей про зиму. Характерні явища природи в різні періоди зими (початок, середина, перехід до весни) Повсякденні спостереження: за місяцем, зірками у вечірні години; станом погоди ( снігопади, мороз, метелиця, іній). Спостереження краси зимової природи в різні частини доби. Розширення уявлень дітей в процесі ігор, праці про властивості льоду, снігу. Встановлення зв’язків між станом погоди і станом снігу. Встановлення зв’язків між станом погоди і станом снігу (в морозну погоду –сухий, розсипчастий, в теплу – липкий). Екскурсія в парк, ліс, на водойму. Розпізнавання листяних дерев по корі, гілках, насінні, плодах ( береза. Клен. Тополя); хвойних – по корі, голках, шишках. Повсякденні спостереження за птахами біля штучних годівниць. Порівняння птахів по зовнішньому вигляду, голосу, поведінці. Праця на ділянці. Участь дітей в будівництві із снігу і льоду різних споруд. Спостереження в куточку природи за розпусканням гілок, вирощування рослин, квіткової осади. Бесіди і розповіді дітей про зиму по картинках, спостереженнях. Читання художньої літератури, вивчення віршів, народних прикмет, прислів’їв, загадок.. Перегляд діафільмів, кінофільмів. Відображення зимової природи в зображувальній діяльності дітей.

 Весна 

Перша молодша група 

Зміст програми:Спостерігати за сонцем: сонце знаходиться на небі, воно світить і зігріває землю, воду, все навкруги. Поповнювати уявлення про воду: у воді живе рибка. Воду п’ють, водою поливають рослини. Учити розрізняти землю, пісок. Пояснити, що у землі ростуть дерева, кущі, трава. Помічати і називати найбільш яскраві явища приклади ( тане сніг, біжать струмки, йде дощ), спостерігати та розрізняти квітучі трав’янисті рослини, дерева (один-два види) на ділянці, називати їх, спостерігати за рибками в акваріумі, птахами, метеликами, жуками на ділянці. Вправляти дітей в бережному ставленні до них. Залучати дітей до посильної участі по догляду за рослинами і тваринами. 

Друга молодша група

Зміст програми:Накопичення дітьми уявлень про весняні явища природи під час спостережень із вікна, повсякденних прогулянок ( сонце, тепло, сніг розтанув, йде дощ, зеленіє трава). Розглядання дерев, весняних квітів. Розрізнення комах ( комар, метелик, жук). Спостереження за птахами ( горобцями, воронами) Висівання в грунт крупного насіння, висаджування цибулі, участь в поливі. Ігри з вертушками, піском, водою. Властивості піску ( сухий, сипкий, вологий – ліпиться) води ( ллється, тече) Розглядання ілюстрацій ( квітів, дерев, птахів), картин про весну). Розучування віршів, пісень.

Середня група 

Зміст програми:Поповнення уявлень дітей про весну. Спостереження за погодою, весняними явищами в природі на повсякденних прогулянках, екскурсіях. Встановлення елементарних зв’язків між станом погоди ( гріє сонце, стало тепло, сніг тане, на землі вода, течуть струмки) і працею людей, іграми і заняттями дітей. Спостереження за першими ознаками весни. Виховання вміння помічати красу весняної природи, бережно відноситись до зелених насаджень. Спостереження за появою бруньок, листя на деревах, кущах, квітуванням весняних квітів. Спостереження за комахами ( порівняння по зовнішньому вигляду, способу руху: літають, повзають). Спостереження за жабою ( стрибає, кумкає, ловить і заковтує комах). Спостереження за поведінкою птахів ( прилетіли шпаки, ластівки, несуть пух, соломки для гнізд). Спостереження праці старших дітей по вирощуванню рослин. На дитячому городі, в квітнику, посів насіння бобових, буряків, редиски). Постійне їх поливання, підпушування. Дидактичні ігри з весняними квітами, картинками на яких зображена весна. Бесіди по картинах, розповіді дітей. Читання художньої літератури, вивчення віршів, народних прикмет, прислів’їв, загадок. Малювання квітів, дерев. 

Старша група 

Зміст програми:Збагачення знань дітей про весняні явища природи, працю людей весною. Формування поняття “весна”. Повсякденні спостереження за змінами в неживій природі (збільшується день, сонце гріє сильніше, льодохід, повінь). Ознайомлення із назвами місяців, походження назв, на кличками. Учити визначати прийдешній стан погоди за народними прикметами. Ігри пов’язані із використанням вітру, води. Спостереження на майданчику, екскурсіях за появою перших листочків на деревах, кущах, квітуванням весняних квітів. Спостереження за комахами. Повідомлення знань про корисних (сонечко, мурашки, бджоли) і шкідливих ( травневий хрущ, гусениця, попелиця), спостереження за земноводними ( жаба, тритон). Порівняння по зовнішньому вигляду, пуху, користі, яку вони приносять. Спостереження за гніздуванням птахів, підгодівля пташенят. Бесіда про користь птахів та їх охорона. Спостереження за льодоходом на екскурсіях до річки, озера. Спостереження весняних робіт в парку, на городі, в саду, в полі. Праця людей по вирощуванню рослин на городі, в квітнику. Спостереження за сходами. Вирощування рослин в куточку природи ( живцювання кімнатних рослин, посів насіння для розсади) Дидактичні ігри на розпізнавання весняних рослин, їх групування та класифікація. Настільно-друковані ігри пов’язані с пізнанням природи і праці весною. Бесіди і розповіді про весну по ілюстраціях і спостереженнях.

 Літо 

Перша молодша група 

Зміст програми:Накопичення уявлень дітьми про літні явища в природі на основі чуттєвого сприймання ( світить сонце, жарко, багато квітів). Вчити дітей називати ознаки погоди: ( жарко, дощ, вітер). Формувати знання в дітей про поведінку людей в парку погоду. Продовжувати вчити дітей розрізняти суху та вологу землю та пісок. Проводити ігри з водою та вітром. Розрізняти та називати дерево, кущ. Квітку, траву. Спостерігати за метеликами, жуками, птахами, тваринами. 

Друга молодша група 

Зміст програми: Вчити дітей встановлювати зв’язки між літнього погодою, одягом дітей, їх іграми та поняття “літо”. Порівняння квітів по кольору величині на прогулянках. Спостереження за птахами ( їх багато, вони літають, співають), за комахами, жабами, способом їх руху ( літають, повзають, жаби стрибають). Участь в поливанні дитячого городу, квітника. Ігри з піском, водою. Дидактичні ігри з природним матеріалом, картинками. Розгляд картин, розповіді, читання невеликих оповідань, вивчення віршів, загадок, пісень.

 Середня група 

Зміст програми:Поповнення уявлень дітей про літні явища в природі і працю людей влітку. Збагачення поняття “літо”. Спостереження за станом погоди ( сильно гріє сонце, на небі хмари, сяє блискавка, гримить грім, іде дощ, грози). Поповнення знань дітей на прогулянках та екскурсіях про рослини та тварини – мешканців лісу. Збір грибів, ягід. Уточнення поняття “ліс”. Збір квітів на прогулянках в лісі, на луках. Складання букетів. Спостереження за комахами ( метелики, жуки, мурашки, комахи). Порівняння їх по зовнішньому вигляду, рухах, звуках, які вони видають.(спостереження і порівняння жаби і ящірки) Спостереження на екскурсіях за використанням води ( річки, озера) влітку ( люди купаються, ловлять рибу, катаються на човнах).  Спостереження за птахами і пташенятами. Догляд за рослинами на городі, в квітнику ( полив, підпушення землі). Спостереження за достиганням овочів на городі, фруктів в сад. Участь дітей в збору врожаю. Дидактичні ігри з природним матеріалом ( квіти, листя, шишки, жолуді, і ін.) з картинками на розпізнавання і порівняння предметів, класифікація їх ( квіти, дерева, кущі, овочі, ягоди, гриби) Розгляд ілюстрацій, бесіди про літо по картинках і спостереженнях. Читання дітям художньої літератури. Вивчення дітьми віршів, пісень, загадок, народних прислів’їв та прикмет. Зображення дерев. Квітів, овочів, фруктів в малюнках, аплікаціях. 

Старша група 

Зміст програми:Збагачення і уточнення знань дітей про літні явища в природі, про працю людей по вирощуванню рослин і догляду за тваринами. Спостереження за явищами природи ( ливень, гроза, веселка). Спостереження за небом в різний погоди. Встановлення зв’язків між станом неба і погодою. Ознайомлення дітей з походженнями назв та накличками літніх місяців. Уточнення понять “ліс”, “луки”, “поле”. Спостереження на ділянці, екскурсіях в різні періоди літа квітучих рослин, достиганням плодів, насіння росту і розвитку птахів, земноводних. Збір рослин для куточка природи. Збір квітів, складання букетів, прикрашення приміщень, бесідок. Спостереження краси літньої природи. Розширення та поглиблення знань про охорону природи молодшого. Посильна участь дітей в охороні природі. Екскурсії в різні періоди літа по спостереженню праці людей на городі, луках, в полі, за працею по догляду за тваринами і птахами. Виховання інтересу і поваги до с/г праці людей. Систематичні спостереження і догляд за рослинами городу, квітника (поливання, підпушування, підгортання прополювання). Збір урожаю ранніх овочів. Дидактичні ігри на прогулянках, екскурсіях на розпізнавання рослин в природних умовах їх росту. Настільно-друковані ігри. Бесіди і розповіді по картинах і спостереженнях. Читання літератури, вивчення віршів, пісень, народних прикмет, прислів’їв. Розвиток в дітей інтересу і любові до рідної природи. Відображення вражень про літо в зображувальній діяльності дітей. (малювання, аплікація)

 Ознайомлення дітей з домашніми і дикими тваринами

 Перша молодша група 

Первинне ознайомлення з тваринами: розглядання картинок, іграшок і гра з ними. Спостереження за домашніми тваринами (кішкою, собакою, куркою, курчатами) в повсякденному житті та на заняттях. Вчать дітей впізнавати та називати тварин, виділяти основні частини тіла, звуки які видають рухи. Показ прийомів догляду за тваринами. Ігри на звуконаслідування та наслідування рухів тварин. 

Друга молодша група

 Зміст програми. Виховання інтересу і позитивного відношення до тварин. Спостереження за кішкою, собакою, цуценям, курчатами на заняттях і в повсякденному житті ( кінь, корова, коза) . Розгляд картинок із зображенням домашніх тварин і їх дитинчат. Дидактичні ігри з іграшками і картинками. Наслідування рухів, поведінки тварин в рухливих іграх. Оповідання і вірші про тварин. Годування дітьми домашніх тварин, рибок, птахів. 

Середня група

 Зміст програми. Спостереження за тваринами на заняттях. Спостереження за тваринами і їх дитинчатами на повсякденних цільових прогулянках. Виконання дітьми нескладних доручень по догляду за тваринами куточка природи. Виховання бережного відношення до тварин.

 Старша група 

Зміст програми. Довготривалі спостереження за домашніми і дрібними тваринами куточка природи. Догляд і спостереження за тваринами під час чергування. Виховання в дітей дбайливого відношення до тварин. Екскурсії на пташник. Пасовище. Екскурсії в зоопарк. Уточнення і збагачення знань дітей про тварин під час бесід, дидактичних ігор, розгляду картин, перегляду діафільмів, читання дитячої природознавчої літератури, вивчення віршів, загадок, легенд.

  Облаштування куточка природи у різних вікових групах

1.     Куточок природи у молодшій групі

    Добираючи мешканців куточка природи у молодших групах, враховують передусім особливості сприйняття дітьми предметів (малюки виділяють яскраві ознаки і властивості), а також пізнавальні завдання. Малюки повинні навчитися впізнавати і називати 2-3 рослини, їхні основні частини (листя, стебло, квітка). Дітей другої молодшої групи залучають до догляду за рослинами: поливають водою, обтирають вологою ганчіркою крупні шкірясті листки рослин. Спостерігаючи за тваринами, малюк вчиться впізнавати їх за зовнішніми ознаками: частинами тіла, характеру руху, звуками тощо.

     У куточок природи молодших груп розміщують рослини, що мають чітко виражені основні частини (стебло, листок) і яскраво та довго квітнуть. Це звичайна герань, фуксія, вічно квітуча  бегонія, бальзамін. Приваблюють увагу дітей і рослини, що мають пістряве листя – аукуба, колеуси. Вчити дітей доглядати за рослинами зручно на араліях та фікусах. З цих видів для спостереження упродовж року вносять 3-4 рослини. Якесь з них має бути у двох екземплярах, щоб діти могли вчитися спостерігати за спільними та індивідуальними рисами рослин.

     У другій молодшій групі у живий куточок ставлять акваріум з рибкою. Для малюків краще обрати рибку яскраво забарвлену, активну упродовж року. Це золота рибка, золотистий і сріблястий карась. Також у цій групі можна утримувати птахів. Бажано, щоб пташка мала яскраве пір’я, веселий характер, була невибаглива до їжі і співала у неволі. Тому варто спинитися на канарці. Утримувати ссавця в куточку живої природи молодшої групи не варто. Епізодично можна заносити клітку з кроликом, морською свинкою чи хом’ячком для короткого спостереження.

2. Куточок живої природи у середній групі

     У середній групі у дітей формують вміння бачити різноманітність властивостей і якостей предметів і їхніх частин. Діти оволодівають складнішими прийомами порівняння, вчаться встановлювати відмінність і подібність предметів, узагальнювати предмети за тими чи іншими ознаками. Ускладнюються знання про рослини і тварин. Дитина п’ятого року вже помічає своєрідність зовнішнього вигляду тварин, будови, руху, способу харчування, встановлює залежність характеру руху від особливостей будови кінцівок.

    У процесі догляду (разом з вихователем) за мешканцями куточка діти оволодівають нескладними вміннями: підтримувати рослину у чистоті, правильно поливати його, мити поїлки і годівнички для тварин, давати корм. Спостерігаючи за рослинами і тваринами, помічають яскраві прояви у рості, розвитку рослини і тварини.

    Розширення завдань вимагає поповнення куточка природи новими мешканцями. Кімнатні рослини повинні мати різну форму і розмір листя, оскільки діти оволодівають новими прийомами підтримки рослин у чистоті: поливають з дрібносітчатої лійки чи обприскують з пульверизаторів рослини з дрібними листками, обтирають вологим пензликом чи щіткою листя, що мають зазубрини, сухим пензликом – опушене листя. Діти навчаються встановлювати спосіб догляду для кожного виду листя.

    До рослин живого куточка молодшої групи додають алое чи агаву, бегонію-рекс, аспарагус. Духмяну герань. Одночасно у куточку природи можуть бути до 6-8 видів рослин. В акваріумі розміщують два види риб, що відрізняються за зовнішнім виглядом і характером: повільний ставковий карась і меткі рухливі верхоплавки або золоту рибку і в іншому акваріумі – рибку з місцевих водойм. У середній групі можна тримати і ссавців: морську свинку чи хом’ячка.

3. Куточок природи у старшій групі

    У цей час основним змістом спостережень стають ріст і розвиток рослин і тварин, зміна їх за сезонами. Діти повинні знати, що рослини для свого росту потребують світло, вологу, тепло, добрива. До пізнавальних завдань зараховують знання про деякі способи вегетативного розмноження рослин, зокрема стеблевими пагонами. Це вимагає поповнення живого куточка новими рослинами: з різноманітними стеблами (виткими, повзучими і прямими), цибуляними тощо. Це можуть бути 2-3 види традесканцій, кімнатний виноград, фікус, алое, зигокактус, цикламен, примула, амариліс, клівія тощо. Вони мають різноманітні за формою і характером листя, стебла, квіти, у них різні потреби світла і вологи.

    В акваріумах добре тримати теплолюбних живородних та ікрометних риб – гупі, меченосців, скалярій тощо. З птахів варто обрати канарок та хвилястих папужок. Зростання і розвиток пташенят, турбота про пташок – цінний матеріал для спостереження. А турбота про родину птахів – джерело добрих почуттів. У старшій групі можна розмістити і черепаху. Зазвичай ця тварина впадає у сплячку взимку. Якщо черепаха живе у куточку кілька років, то сплячки може і не бути, тоді в цей період черепаха стає в’ялою. Зрозуміти причину такого стану і створити відповідні умови для життя тварини. Різноманітним стає і добір ссавців. Окрім морської свинки та хом’ячка, можна розмістити їжака чи білку. Остання більшою мірою ніж інші ссавці у живому куточку, змінює свій образ життя за сезонами. Восени білка частіше ховає рештки їжі до «комірчини», взимку менш рухома, а двічі на рік – линяє.

Праця в природі як один з основних методів 
ознайомлення дошкільників з природою

 Педагогічні та гігієнічні вимоги до праці дітей у природі

Організація праці дітей у природі вимагає дотримання таких педагогічних вимог: Виконання будь-якого виду праці має бути спрямоване на ви рішення завдань всебічного розвитку дітей: формування знань, розвитку допитливості, ставлення до природних об'єктів тощо.

Праця дітей має бути мотивованою. Дитина повинна розуміти, що і для чого вона робить, тоді завдання буде виконуватися з інтересом, охоче. Наприклад, організуючи дітей на розпушування ґрунту на грядках, вихователь мотивує потрібність праці так: «Бачите, яка щільна кірочка утворилася на землі. До корінців не надходить повітря, і рослини будуть погано рости. Треба розпуши ти землю, щоб повітря могло надійти до корінців».

 Праця в природі має бути посильною для дітей різних вікових груп. Залучаючи дитину до праці, доручаючи їй певну ділянку роботи, треба враховувати вікові особливості і можливості дітей з  тим, щоб вони свої доручення мали змогу виконати успішно. Успіх приносить дитині радість, почуття задоволення, а позитивні емоції, що виникають під впливом виконання завдань і високої оцінки вихователя, важливі для формування у дітей любові до праці.

Праця в природі має бути не випадковою, а систематичною, повинна проводитися як на заняттях, так і в повсякденному житті. Лише за допомогою систематичної, повсякденної роботи можна сформувати у дітей міцні трудові навички, навчити виконувати свої обов'язки. Праця в природі має бути добре організованою. Під час колективних занять усі діти повинні працювати одночасно. Весь потрібний інвентар повинен бути заготовлений раніше. Пояснення і показ вихователя мають бути короткими і цікавими. Важливо створити в групі позитивне емоційне ставлення до виконання трудового завдання, щоб праця викликала у дітей радість від спільних зусиль, щоб дітей захоплював загальний темп роботи. Емоційне піднесення сприяє створенню інтересу, позитивного ставлення до праці.

Гігієнічні вимоги до організації праці дітей у природі такі:

1)     Працю в природі слід організовувати у нежаркі години (вранці або ввечері).

2)   Інвентар повинен відповідати заростові дітей.

3)   Діти повинні працювати у спеціальному одязі.

4)   Слід змінювати види праці, стежити за позою дітей.

5)    Після закінчення роботи слід добре вимити руки.

Вимоги до додержання техніки безпеки:

1)     Акваріуми, клітки з тваринами, рослини розташовуються з таким розрахунком, щоб дитина могла здійснювати догляд за ними, стоячи на підлозі.

2)   Категорично забороняється перенесення маси більше 2— 2,5 кг для дітей старшого дошкільного віку.

3)   Не можна залучати дітей до розведення вогнищ, спалювання сухого листя.

4)   Загальний час, що відводиться на виконання роботи, не повинен перевищувати 30 хв. При цьому кожні 7—10 хв треба проводити зміну діяльності дітей або влаштовувати перерви.

 Види праці в природі, їх зміст у різних вікових групах

У дитячому садку організуються такі види праці в природі:

1)     Праця, що зв'язана з доглядом за рослинами;

2)   З доглядом за тваринами;

3)   З охороною природи.

Зміст праці визначається для кожної вікової групи програмою. Праця, що зв'язана з доглядом за рослинами, має такий зміст: Підготовка ґрунту до посіву (перекопування, розпушування) — виконується дітьми старшої групи. Планування грядок (старша група). Посів насіння — всі вікові групи. Діти молодшої групи висівають більш крупне насіння. Садіння розсади — середня і старша групи. Садіння живців кімнатних рослин — старша група. Поливання — всі вікові групи. Розпушування — середня і старша групи. дітей до витирання Прополювання — старша група. Витирання листків кімнатних рослин — усі вікові групи. Обприскування, зрізування сухих листків — старша група. Підживлення, боротьба із шкідниками виконуються дітьми старшої групи разом з вихователем. Збирання врожаю — всі вікові групи.

Праця, що зв'язана з доглядом за тваринами, містить:

1)     Самостійне приготування кормів для птахів, кролів — старша група.

2)   Самостійне годування — старша група.

3)   Інші вікові групи ви конують доручення під керівництвом вихователя. Чищення кліток, миття поїлок тощо — старша група.

4)   В інших вікрвих групах діти виконують окремі доручення.

Праця, що зв'язана з охороною природи, містить:

1)     Прибирання ділянки від сміття, камінців, листя — виконує ться дітьми всіх вікових груп.

2)   Підгодовування птахів — виконується дітьми всіх вікових груп.

3)   Підгрібання снігу під дерева, кущі — виконується дітьми всіх вікових груп.

4)   Укриття на зиму хризантем, примул тощо — виконується дітьми старшої групи. 

  
    

  














     Форми організації праці дітей у природі

       У дитячому садку використовуються різні форми організації праці дітей у природі: доручення, чергування, колективна праця.

Доступною формою залучення до щоденної трудової діяльності в дитячому садку є доручення. їх поділяють на види за складністю завдань 100 (прості і складні), за тривалістю виконання (короткочасні і тривалі), за способом організації дітей (індивідуальні і групові).

Трудові доручення широко використовуються в усіх вікових групах. Так, у молодшій групі на початку року діти спостерігають, як вихователь годує рибок в акваріумі. Комусь із дітей він пропонує потримати коробочку з кормом, через певний час пропонує дати рибкам корм.

Час від часу вихователь залучає великих листків у кімнатних рослин, поливання рослин у кутку природи і на грядці. Ці перші трудові доручення допомагають підвести дітей до усвідомлення того, що все живе потребує догляду.

У середньому і старшому дошкільному віці доручення можуть мати триваліший і складніший характер. Дітям надається більше самостійності при їх виконанні, наприклад визначити, чи потребують квіти на квітнику поливання, і полити їх при потребі.

Важливо використовувати доручення для індивідуальної роботи з дітьми. Наприклад, дітям, у яких недостатньо виявляється інтерес до рослин, можна подарувати кімнатну рослину і запропонувати вирощувати її вдома, доглядати і розповідати дітям, як вона росте. Доручення вимагають керівництва з боку вихователя. Основними прийомами для цього є показ, нагадування, заохочування. Показ потрібний при введенні нового об'єкта, нових способів догляду за ним. Якщо спосіб догляду вже відомий дітям, вихователь обмежується нагадуванням і заохочуванням: «Молодець, Сергійку, ти добре пам'ятаєш, що цикламен можна поливати тільки у піддонник». Чергування в кутку природи запроваджується в старшій групі. Це обумовлено складністю завдань, які повинні виконати діти самостійно. Перед початком чергування доцільно провести заняття, на якому вихователь ознайомлює дітей із щоденними обов'язками чергових, показує і пояснює, як треба доглядати рослин і тварин, нагадує про те, що діти вже знають і вміють.

Чергування у кутку природи є досить складною діяльністю, бо тут майже не повторюються ті ж самі дії: різні рослини потребують і різного догляду — одні треба поливати часто і щедро, інші — менше. Різного догляду потребують і тварини. Все це вимагає від вихователя уваги до керівництва роботою чергових, вміння чітко і дохідливо показати і пояснити, як треба виконувати обов'язки, часом нагадати, оцінити і заохотити сумлінне виконання обов'язків.

Черговими призначають кількох дітей, залежно від кількості об'єктів у кутку природи, найчастіше по 2—3.

Успіх організації чергувань передусім залежить від постійного інтересу вихователя до виконання обов'язків чергових. Потрібно щодня оцінювати їхню роботу у присутності дітей: «Сьогодні Валерик дуже уважно оглянув усі 102 квіти і полив тільки ті, які було треба».

Під час передавання чергування треба до оцінки роботи залучити весь колектив дітей. Неодноразове повторення під час обговорення роботи чергових основних правил догляду за мешканцями кутка природи сприяє їх міцному засвоєнню, формуванню доброго, гуманного ставлення до всіх живих об'єктів.

При введенні нових об'єктів у куток природи слід організувати їх розгляд з усіма дітьми і розповісти про правила догляду за ними. Досить часто в дитячому садку організується колективна праця дітей. Вона характеризується спільною метою, виконанням роботи на одному просторі і в один і той самий час.

У молодшій і середній групах проводиться колективна праця, мета якої — навчити, як треба висаджувати насіння, поливати, прибирати ділянку тощо.

Дітей старшої групи навчають перекопуванню і плануванню грядок, садінню живців кімнатних рослин, прибиранню у куточку природи тощо.

 Під час колективних форм праці діти найчастіше виконують такі завдання, які організуються вперше і потребують навчання дітей певним умінням. Наприклад, до того, як давати індивідуальні і групові доручення дітям на прополювання, розпушування тощо, організується колективна праця.

 За способом організації дітей колективна праця дітей може бути:

 а) спільно-індивідуальна (кожна дитина садить на своєму рядку розсаду);

б) спільно-послідовна;

в) спільно-взаємодіюча.

Під час колективної праці слід дотримуватися такої структури її побудови, яка обумовлена педагогічними вимогами до організації праці. Наводимо структуру найбільш розповсюдженої колективної праці, зв'язаної з вирощуванням рослин:

1)     Бесіда про рослини (зовнішній вигляд, потрібні умови для вирощування, значення для людини, для природи).

2)   Постановка мети і мотивація праці.

3)   Обстеження посадочного матеріалу.

4)   Інструктаж (поетапний переважно в молодшій групі і перспективний у середній і старшій групах).

5)    Хід роботи.

6)   Підведення підсумків.

Навесні старших дошкільників залучають до перекопування землі і планування грядок.

Перед початком роботи слід провести бесіду про те, чому рослини добре почувають себе у розпушеному ґрунті, поставити перед дітьми мету і розповісти, чому їм треба перекопувати і розпушувати землю. Домовитися з дітьми, що, коли вони знайдуть у землі щось цікаве, треба показати це всім дітям. Вихователь показує, як треба перекопувати і розпушувати ґрунт, половину групи ставить на перекопування, а другу половину — на розпушування.

 Під час праці вихователь звертає увагу на те, 103 що в тому місці, де восени діти прикопували листя, лушпиння картоплі, моркви, утворилася темна смужка землі. Це перегній — розповідає вихователь. Така земля забезпечує рослини поживними речовинами.

Під час розглядання дощових черв'яків треба згадати про їх позитивну роль у ґрунтоутворенні: розпушують, насичують повітрям, поліпшують структуру ґрунту тощо.

Для формування грядок вихователь використовує шнур з кілочками. Дітям пропонує стати «потягом» і протоптати доріжки. Він зауважує дітям, що високими грядки не потрібно робити тому, що вітер буде швидше видувати вологу і рослинам її не вистачатиме.

Наприкінці роботи вихователь підводить підсумки, відзначає, як добре буде рости насінню, розсаді у розпушеній землі, як дружно працювали діти. Діти всіх вікових груп сіють насіння, а, починаючи з середньої групи, висаджують розсаду.

Під час проведення колективної праці з дітьми молодшого дошкільного віку найчастіше використовується поетапний інструктаж. Це зумовлене особливостями молодших дошкільників: вони не можуть відразу охопити і запам'ятати весь трудовий процес.

 Наприкінці перебування дітей у середній групі і в старшій найчастіше використовується перспективний інструктаж, коли вихователь пояснює і показує весь хід роботи і діти виконують її. Чи потрібно обов'язково закріплювати послідовність виконання роботи? Це повинен вирішити вихователь, виходячи з особливостей даної групи дітей. Добре, коли діти "відразу уважно сприймають інструктаж і виконують його. Організовуючи старших дошкільників на прополювання, треба провести коротку бесіду про те, що треба рослинам, щоб вони добре росли. Роздивитися, що на грядках поруч з посіяними рослинами з'явилися такі, яких ніхто не сіяв. Вихователь розповідає, що це — бур'яни. Якщо їх не вирвати, вони будуть забирати воду і поживні речовини у культурних рослин. Проте перш, ніж вирвати, давайте розглянемо їх. Ось лобода. Листочки у неї ніжні, мов крохмалем присипані. А це — мокрець. Ви його знаєте, бо даєте пташці. Пам'ятаєте, чому він так називається. Давайте подивимося, чи справді під ним волога земля. Бур'яни дуже люблять кролі і кури. Зараз я вам покажу, як треба виривати: взятися за стебельце біля самої землі, розгойдати трошки і висмикнути з корінцем. Складайте бур'яни у кошик, щоб почастувати ними курей.

Після закінчення роботи вихователь звертає увагу на чисті, ошатні грядки, зауважує, що рослини наче повеселішали і вдячні дітям, що їх врятовано від бур'янів.

Збирання врожаю бажано проводити урочисто, створюючи у дітей радісний настрій, викликаючи задоволення результатами своєї праці. Добре запрошувати дітей з інших груп, пригощати їх горохом, редискою, цибулею.

Масове збирання урожаю на початку вересня слід провести, як свято. Перед святом вихователь доручає найбільш старанним хлопчикам і дівчаткам висмикнути найбільші овочі. «Ось який великий буряк — покажи його всім дітям. Дамо потримати його малюкам, чи вистачить їм сили втримати буряк у руках». Малюки «зважують» у руках буряк, вихователь супроводить це гумористичними репліками: «Мабуть, Сергійко малий, не втримає. Ні, втримав, от який сильний»,— створюючи цим святковий, невимушений настрій. Так поступово висмикують найбільші овочі, розглядають, зважують в руках, дарують малюкам. Далі вихователь розставляє дітей по грядках, визначає завдання. Діти викопують овочі, очищають їх від землі і складають у певне місце. Вихователь разом з дітьми сортує їх. Найбільші залишає для виставки на святі, решту відносять на кухню і просять кухаря приготувати смачні страви. Можна запропонувати дітям самим зробити вінегрет з варених овочів.